Літургійні читання

Субота ХХХІІ звичайного тижня (14.11.2015)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Мудр 18, 14-16; 19, 6-9

Читання з Книги Мудрості.
Тоді, як мирна тиша все повила, і ніч, поспішаючи, досягла половини свого бігу, Твоє всемогутнє Слово з неба, з царських престолів, як невблаганний воїн, грянуло в осередок пропащої країни, несучи гострий меч – Твій невідкличний наказ. Стало воно, і все сповнило смертю. Воно торкалось неба і проходило землею. Все творіння, підлягаючи Твоїм наказам, перетворилося знов у своїй природі, щоб Твої діти збереглися цілі. І видно було хмару, що отіняла табір, і суху землю, що виринала звідти, де раніш вода стояла. Червоне море стало битим шляхом, зеленою рівниною – буруни могутні. Ним увесь народ пройшов, під захистом руки Твоєї, оглядаючи дивні чудеса. Вони паслися, наче коні, стрибали, мов ягнята, славлячи Тебе, Господи, який врятував їх.
Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 105, 2-3. 36-37. 42-43

Згадайте чуда, що вчинив Господь наш.
Або: Алілуя.

Йому співайте, Йому грайте, *
роздумуйте про всі Його діла дивовижні.
Хваліться Його святим Ім’ям; *
нехай веселиться серце тих, хто Господа шукає.

Він повбивав усіх первістків у їхній краї­ні, *
початки всякої їхньої сили.
А тих вивів із золотом та сріблом, *
і серед їхніх племен не було слабкого.

Адже Він згадав своє святе слово *
до свого раба Авраама
І вивів свій народ в радості, *
з веселощами – своїх обран­ців.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. 2 Сол 2, 14

Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог покликав нас проповіддю Євангелія,
щоб осяг­нути славу Господа нашого Христа Ісу­са.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 18, 1-8

† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус розповів своїм учням притчу, що тре­ба завжди молитися і не занепадати духом, кажучи: «В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився. Була в тому місті й вдова, яка при­ходила до нього й говорила: “Вчини мені справедливість супроти мого супротивника”. А він довгий час не хотів, та згодом сказав собі: “Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, але через те, що мені докучає ця вдова, вчиню їй справедливість, щоб не приходила і, кінець кінцем, не побила мене”». І промовив Господь: «Слухайте, що каже неправедний суддя. То хіба Бог не вчинить справедливість вибра­ним своїм, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати що­до них? Кажу вам: Він вчинить їм справедливість не­гайно. Однак, як прийде Син Людський, то чи знайде Він віру на землі?»
Слово Господнє.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Subscribe
Сповіщати
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі