Літургійні читання

ІV Неділя Великого Посту (Laetare) Рік В (6.03.2016)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

ІсНав 5, 9а. 10-12

Читання з Книги Ісуса Навина.

Тими днями сказав Господь Ісусові Навину: «Сьогодні Я зняв з вас єгипетський сором». І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечері вони святкували Пасху на степах єрихонських. На другий день після Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пряжене зерно того самого дня. І від наступного дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна. Не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались того року з плодів Ханаан-землі.

Слово Боже.

 

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 34, 2-3. 4-5. 6-7

Скуштуйте й взнайте, як Господь наш добрий.

 

Величатиму Господа в кожному часі, – *

хвала Його на моїх устах постійно.

Господом хвалитися душа моя буде, *

нехай почують лагідні й розвеселяться.

 

Звеличуйте Господа зі мною, *

тож разом прославимо Його Ім’я.

Я шукав Господа, і Він до мене відізвався, *

і визволив мене від усіх моїх страхів.

 

Погляньте на Нього і просвітіться, *

і не будуть засоромлені обличчя ваші.

Цей убогий заволав – і почув Господь, – *

Він спас його від всякого горя.

 

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

2 Кор 5, 17-21

Читання з Другого Послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало нове! Все – від Бога, який при­ми­рив нас із собою через Христа і дав нам служіння примирення. Адже Бог у Христі примирив світ із собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. Отже, ми – посли від імені Хри­ста, і тому наче сам Бог про­сить через нас. Від Імені Христа бла­га­ємо: примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, Він зро­­бив за нас гріхом, щоб ми в Ньо­му стали Божою праведністю.

Слово Боже.

 

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Лк 15, 18

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Встану, піду до свого батька і йому ска­­жу:

«Батьку, я згрішив пе­ред небом і перед тобою».

 

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 15, 1-3. 11-32

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби по­слу­хати Його. І нарікали фарисеї та книж­ни­ки, говорячи, що Він грішників прий­має і з ними їсть. А Він розповів їм ось таку прит­чу, кажучи: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав бать­кові: “Батьку, дай мені належну час­тину майна». І він поділив між ними майно. А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до да­ле­кого краю і там розтратив своє май­но, живучи розпусно. Як витратив усе, настав вели­кий голод у тому краї, і він став біду­вати. Пішов він та й пристав до од­ного з громадян тієї землі, а той по­слав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися струч­ками, які їли свині, але ніхто йому не давав. Опам’ятавшись, він сказав: “Скіль­ки наймитів мого батька ма­ють у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і ска­­жу йому: “Батьку, я згрішив пе­ред небом і перед тобою і вже не гідний зватися тво­їм сином; прийми ж мене як од­ного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, бать­­­ко побачив його й змило­сер­див­­ся; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм рабам: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йо­му на руку і взуття на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”. І почали веселитися. А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він запитав: “Що це таке?” Той сказав йому: “Твій брат повернувся, і твій батько заколов від­годоване теля, бо здоровим його при­й­­няв”. Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмов­ляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: “Ось, стільки років я тобі слу­жу, ніколи не переступав твоєї за­повіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який роз­тратив твоє майно з блудницями, по­­вернувся, ти заколов йому від­го­доване теля”. А той відказав йому: “Сину, ти зав­жди зі мною, і все моє – твоє. Тут треба таки веселитися і ра­діти, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”».

Слово Господнє.

Прокоментувати:

avatar
  Subscribe  
Notify of