ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 8, 6-13. 20-22
Читання з Книги Буття.
По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили. Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього. На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха. Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику. Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: «Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то Я вчинив був. Покіль земля землею, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути».
Слово Боже.
ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 116Б (115), 12-13. 14-15. 18-19 (П.: пор. 7а)
Похвальну жертву принесу я Богу.
Чим Господеві я віддячу *
за всі його добродійства для мене?
Я підніму чашу спасіння *
і прикличу ім’я Господнє.
Виконаю обіти мої Господеві *
перед усім його народом.
Цінна в очах Господніх *
смерть його вірних.
Виконаю обіти мої Господеві *
перед усім його народом.
В дворах дому Господнього, *
посеред тебе, о Єрусалиме!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Еф 1, 17-18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Нехай Отець Господа нашого Ісуса Христа
проникне наші серця своїм світлом,
щоб ми знали, чим є надія нашого покликання.
Алілуя, алілуя, алілуя.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 8, 22-26
✝ Читання святого Євангелія від Марка.
Ісус та його учні прийшли у Витсаїду. Там привели до Нього сліпого та й просять Його, щоб його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів Він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш що-небудь?» Глянув той і каже: «Бачу людей, – наче б дерева ходячі!» Тоді знову поклав Він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко. І послав його додому, кажучи: «Навіть у село не входь».
Слово Господнє.