Літургійні читання

П’ятниця V тижня звичайного періоду (10.02.2017)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 3, 1-8
Читання з Книги Буття

Змій був найхитріший з усіх польових звірів, що їх створив Господь Бог. Він і сказав до жінки: «Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?»
Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: “Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете”». І сказав змій до жінки: «Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло».
Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував. Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі; тим то позшивали собі смоківне листя і поробили собі пояси.
Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду.
Слово Боже

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 32(31), 1-2. 5. 6. 7 (П. пор. 1а)

Благословенний, кому гріх покрито

Блажен, кому простилось беззаконня, *
кому гріх покрито.
Блажен той, кому Бог вини не залічить, *
і в кого на душі нема лукавства.

Я висповідав Тобі гріх мій *
і не затаїв провини моєї.
Я мовив: «Признаюсь Господеві в моїх провинах», *
і Ти простив вину гріха мого.

Тому помолиться до Тебе всяк побожний *
в час небезпеки.
І під час повені вод великих – *
вони до нього не досягнуть.

Ти – мій захист, *
Ти збережеш мене від скрути,
огорнеш мене радістю *
мого спасіння.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Ді 16, 14б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Відкрий, Господи, серця наші,
щоб ми уважно слухали слів Сина Твого.

Алілуя, алілуя, алілуя.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 7, 31-37
✝ Читання святого Євангелія від Марка

Ісус, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя. І приводять Йому глухонімого й благають Його, щоб на нього руку поклав. І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; а глянувши на небо, зітхнув та й каже: «Ефата», тобто: «Відкрийся!» І зараз же відкрились його вуха, і розв’язалися зав’язі його язика, і почав він виразно говорити. І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше Він їм наказував, то більше вони те розголошували. І, зачудовані понад усяку міру, говорили: «Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову – німим».
Слово Господнє

0 0 голосів
Рейтинг статті
Subscribe
Сповіщати
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі