Літургійні читання

Понеділок XXХ звичайного тижня (26.10.2015)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Рим 8, 12-17

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити. Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. Адже всі, яких веде Божий Дух, – сини Божі. Тому що ви не одержали духа раб­ства знову на страх, але одержали Ду­ха синівства, яким кличемо: «Ав­ва, Отче!» Сам Дух свідчить нашому ду­хові, що ми – діти Божі. Якщо ж ми діти, то й спад­ко­єм­ці, – спадкоємці Бога і співспад­коємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і просла­ви­тися.
Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 68, 2 і 4. 6-7аб. 20-21

Господь є Богом нашого спасіння.

Піднімається Бог, і Його вороги розпорошуються, – *
тож перед Ним Його ненависники втікають.
А праведники радітимуть, – *
вони будуть веселитися перед Богом і радістю сповнені будуть.

Він – батько сиротам і суддя вдовам, – *
Бог на своєму святому місці.
Бог оселяє самотніх у домі, *
виводить в’яз­нів з полону в достаток.

Благо­сло­вен­ний Господь день у день. *
Нас носитиме Бог нашого спасіння.
Бог наш – Бог, який спасає: *
в Господа Владики – визволення від смерті.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 17, 17 б. а

Алілуя, алілуя, алілуя.
Твоє Слово, Господи – то істина.
Освяти нас істиною своєю!

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 13, 10-17

† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу навчав Ісус в одній із синагог у суботу. Була там одна жінка, яка вісім­надцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла ви­простатися. Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: «Жінко, ти звільнена від своєї недуги». Він поклав на неї руки – і враз випросталася, і стала прославляти Бога. У відповідь старший синагоги, обу­рений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: «Є шість днів, у які належить працю­вати; тож приходьте тоді оздо­ров­лятися, а не суботнього дня». Та Господь відповів йому і сказав: «Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраама, яку зв’я­зав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цьо­го пута в суботній день?» І коли Ісус це говорив, стало со­ромно всім, які противилися Йо­му, і весь натовп радів усьому тому слав­ному, що Він чинив.
Слово Господнє.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Subscribe
Сповіщати
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі