Літургійні читання

Понеділок VІІ тижня звичайного періоду (20.02.2017)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Сир 1, 1-10
Початок Книги Сираха.

Всяка премудрість – від Господа, з Ним же вона і повіки. В морі пісочки, краплі дощу і вічности днини – хто порахує? Висоти небесні, земну широчінь і глибини  безодні – хто дослідить? Перед усіма речами створено мудрість, і розважливий розум – від віку. Корінь мудрости – кому Він відкрився? І наміри її потаємні – хто про них знає? Спізнання мудрости – кому об’явилось? І хто її досвід збагнув багатющий? Єдиний мудрий, страшний вельми, що возсідає на престолі своєму. Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми, над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять Його.
Слово Боже.

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 93(92), 1. 2 і 5бв (П.: пор. 1а)

Господь царює, повен маєстату.

Господь царює, Він одягнувсь у велич;  *
вдягнувсь Господь, потугою підперезався.
І світ стоїть твердо,  *
не похитнеться.

Твердо стоїть престол твій з давніх давен,  *
Ти єси споконвіку.
Твої свідоцтва вельми вірні;  *
Домові твоєму личить святість.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. 2 Тим 1, 10б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Наш Спаситель Ісус Христос смерть знищив,
і освітлив життя і нетлінння Євангелією.

Алілуя, алілуя, алілуя.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 9, 14-29
✝ Читання святого Євангелія від Марка.

Коли Ісус з Петром, Яковом і Йоаном зійшов з гори і прийшов до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними. Скоро ввесь народ Його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до Нього, заходився Його вітати. А Він спитав їх: «Про що сперечаєтеся з ними?» І відказав Йому один з народу: «Учителю, привів я до Тебе сина мого, що має німого духа, і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів Твоїх, щоб його вигнали, та не змогли». Він же у відповідь каже їм: «О роде невірний! Доки Я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до Мене». І привели його до Нього. Скоро дух угледів Його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. Спитав же його батька: «Скільки часу, як це йому сталося?» «З дитинства», – відповів той.  «І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним». Ісус же каже йому: «Щодо того – якщо можеш – то все можливе тому, хто вірує». І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: «Вірую, поможи моєму невірству!» Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: «Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього». І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: «Вмер він». Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав. Коли ж увійшов у дім, то учні його питали Його насамоті: «Чому ми не могли його вигнати?» Він відповів їм: «Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом».
Слово Господнє.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Subscribe
Сповіщати
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі