Гріх

Кров’янка. Їсти чи не їсти?

Слава Ісусу Христу! Під час спілкування з людиною іншої віри у нас виникла суперечка з приводу того, чи можна вживати в їжу кров’янку, адже в Святому Письмі заборонено вживання крові.

Відповідь священика:

Відповідаючи на це питання, розумію, що дехто вважатиме це смішним або трохи банальним – писати про кров’янку. Але за останній місяць я мав дві розмови саме на цю тему. Якась “кров’янкова хвиля”. Одна розмова була настільки запеклою (не з мого боку), що на мене дивилися як на повного відступника від християнських цінностей.

Дійсно, у 17 розділі книги Левіт читаємо: «Не їжте крови ні з якого тіла; а що кров то життя кожного тіла, то хто б її не їв – викоріниться». Але, на щастя, маємо Святе Письмо та традицію Церкви, яка вже давно відійшла від старозавітньої принциповості. Ми є людом Нового Завіту – звільнені від букви закону і народженні з Духа Святого, як діти Божі. В Діяннях Апостолів читаємо про видіння святого Петра:

“Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години. Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього: бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив’язана чотирма кінцями, і спускається на землю. Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці. І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!» Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.» І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»”

Як пише святий Павло у посланні до Галатів: «Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я – розп’ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене».

Також у Євангелії від Матея Господь говорить: «Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».

Тож, нехай ті, кому смакує, їдять і не переймаються.

З молитвою, отець Михайло.

Питання по цій темі від Олени:

Мені здається, відповідь не вичерпна. Так, старозавітні приписи чистого і нечистого скасовані у новозавітні часи, але не припис утримання від крові. Він був повторений вже на першому “соборі апостолів”. Вже після того, як в Петра було видіння про чисте і нечисте. От, що наказують апостоли тим, хто навернувся з язичників: “Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога, але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від КРОВИ”. Діян 15, 19-20. Як бачимо, все не так просто з кров’янкою…

Відповідає священик:

Слава Ісусу Христу! Пані Олена!

Дійсно видіння, яке пережив святий Петро пов’язане з домом Корнилія, що охрестився разом з усіма домашніми мало місце дещо раніше, ніж Собор Апостолів. Ми про це читаємо в 10 розділі Діянь Апостольськ
их. Єрусалимський Собор описаний в 15 розділі.

Собор зібрався, щоб розглянути питання про заповіді і обряди Старого Завіту, яких християни з юдеїв дотримувалися ревно і вимагали цього ж від християн з язичників. Засідання Собору відбувалося у радісній атмосфері, тому що Господь багатьох язичників веде до Спасіння. Рішення, яке видав Собор, мало на меті примирити одних і других (християн з язичників і християн з юдеїв). Треба зазначити, що Собор являється церковною установою, яка інтерпретує Об’явлення Боже згідно з потребами часу і місця. Такою ж слід сприймати і постанову про яку в Діяннях 15, 19-20. В такому ключі пояснює цей фрагмент святий Фома Аквінський Вчитель Церкви в своїй Сумі Теології: “Метою цієї заборони (їсти кров) передусім було утверждення єдності християн, які походили з язичників і євреїв. Заборона ця зобов’язувала в той час, коли мало відбутися примириння між язичниками і євреями. Однак же після того, як цей час пройшов, зникла також причина цієї заборони і закінчилося те, що було її наслідком”. І тут підкреслюю слова святого Фоми: “Виявилася істина євангельскої науки, сказаної Господом, що ніщо, що входить в уста людини не чинить її нечистою. Також, 1Тим. 4,4 читаємо: бо всяке Боже створіння – добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймаємо, бо воно освячується Словом Божим і молитвою.” (1-2 q. 103 a.3ad1).

Прагну ще звернутися саме до святого Павла, який не так переживав “єрусалимські труднощі”. Він пише до коринтян: “Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися прийти – їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючи заради сумління. Але як хтось вам скаже: “це було жертвуване ідолам! Не їжте через того, хто попередив вас і сумління. Сумління, кажу, не свого, а іншого. Чому моя свобода мала б судитися іншого сумління? Як я щось споживаю з подякою, чому мене ганити за те, за що я дякую?” (1Кор 10, 27-30). З цього виникає, що Павло або не знав, або не стосував навмисно заборони виданної в Єрусалимі щодо “жертвуваного ідолам”. Є натомість приписи, які залишив нам святий Павло в своїх писаннях, але які з часом втратили свою актуальність і не застосовуються. Наприклад, наказ жінкам покривати голову. Жодна заповідь у Новому Завіті не може зрівнятися зі словами Господа, в яких Він виразно говорить, що людині потрібно або не потрібно робити для спасіння своєї душі.

Дорогі друзі! Понад 4 роки через сайт Propovidnyk.Com.Ua ми ділимося з Вами Словом Божим. Прагнемо розвиватися для Вас. Якщо Ви бажаєте підтримати наш проект – Ви можете замовляти добрі книжки та християнську атрибутику через нашу сторінку Propovidnyk.Com.Ua. Таким чином Ви допомагаєте ділитися Словом Божим. Пам’ятаємо про Вас у молитві та дякуємо, що ви з нами!

0 0 голосів
Рейтинг статті
Subscribe
Сповіщати
guest

1 Коментар
найновіші
найстаріші найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Леся
Леся
4 років назад

Чітко написано: “стримуватись від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і ВІД КРОВИ” (Діяння 15:20) – і для чого щось видумувати?